Комаха #205 (Insecta #205)

2 days ago

UA	EN
На верхівці яскраво-жовтої квітки, немов маленький чорний кораблик, приземлилася муха-дзюрчалка. Її очі, вкриті дрібними цяточками, миттєво оцінили навколишній світ, для неї це був цілий всесвіт, наповнений запаморочливими ароматами солодкого нектару та легкою вібрацією від крил інших комах. Золотий пилок, немов дрібний дощ, осідав на її спинці, коли вона жадібно досліджувала кожну щілинку між тичинками. Її довгий хоботок, немов крихітна трубочка, всмоктував солодку рідину, даруючи енергію для подальшого польоту. Сонячне світло пронизувало прозорі крила, розфарбовуючи їх у ледь помітні райдужні відтінки. Вона відчувала себе частинкою цього яскравого пейзажу, маленьким гвинтиком у великому механізмі природи. Кожен її рух був сповнений мети – знайти поживу, залишити потомство, продовжити свій недовгий, але насичений життєвий цикл. Ця жовта квітка була її оазою, її тимчасовим домом, де панували сонце, солодкість і безтурботність.	A hummingbird landed on the top of a bright yellow flower, like a small black boat. Her eyes, covered with small dots, instantly assessed the world around her, for her it was a whole universe, filled with the dizzying aromas of sweet nectar and the light vibration of the wings of other insects. Golden pollen, like fine rain, settled on her back as she eagerly explored every crevice between the stamens. Her long proboscis, like a tiny tube, sucked in the sweet liquid, giving her energy for further flight. Sunlight penetrated her transparent wings, coloring them in barely noticeable rainbow shades. She felt like a part of this bright landscape, a small cog in the great mechanism of nature. Her every movement was full of purpose – to find food, leave offspring, continue her short but rich life cycle. This yellow flower was her oasis, her temporary home, where sunshine, sweetness, and serenity reigned.