Комаха #200 (Insecta #200)

6 days ago

UA	EN
На гострому кінчику травинки, що тягнулася вгору, назустріч сонцю, сиділа крихітна комашка. Напівпрозорі крильця ледь помітно тремтіли від легкого ранкового вітерця. Лише кілька краплин роси ще трималися на ворсинках травинки, відбиваючи світло і роблячи її ще яскравішою. Для цієї істоти світ був величезним, а травинка — цілою горою. Вона нерухомо сиділа, вбираючи тепло перших променів, які пробивалися крізь густу зелень навколо. Її тонкі вусики обережно вивчали повітря, вловлюючи невидимі запахи та вібрації. Навколо панувала тиша, лише легкий шелест листя та віддалене дзижчання. Ця маленька істота була частиною великої симфонії природи, її непомітним, але важливим елементом. Вона сиділа на верхівці свого зеленого світу, спостерігаючи за пробудженням нового дня, готова до своїх власних, нікому не відомих пригод.	On the sharp tip of a blade of grass that stretched upwards towards the sun, sat a tiny insect. Its translucent wings trembled barely perceptibly in the light morning breeze. Only a few drops of dew still clung to the hairs of the blade of grass, reflecting the light and making it even brighter. For this creature, the world was huge, and the blade of grass was a whole mountain. It sat motionless, absorbing the warmth of the first rays that broke through the dense greenery around it. Its thin antennae carefully studied the air, catching invisible smells and vibrations. There was silence around, only a light rustle of leaves and a distant hum. This little creature was part of the great symphony of nature, its invisible but important element. It sat at the top of its green world, watching the awakening of a new day, ready for its own, unknown adventures.