І знову Мейсон

Скоро нашому котику виповниться вісім років. І за весь цей час він не перестав нас дивувати своєю незвичною для котів поведінкою. Мейсон більше схожий на вірну собаку, ніж на котика. Він ходить за нами по п'ятах. Він відчуває, коли ми сідаємо їсти, і тут же всідається чекати свого смаколика. Він намагається влягтися на тебе саме в тому місці, де тобі болить. Він вміє мовчати, на відміну від іншої нашої киці, Меліси, яка горлапанить і коли треба і коли не треба.
Мейсон з'явився у нас майже разом із нашим псом Хенком. Вони виросли разом. Можливо, саме тому Мейсону властиві деякі собачі звички. Бо він був забраний у зооволонтерів зовсім малесеньким, крихітним. Але їсти самостійно вже вмів. І мишей ганяти, як не дивно, теж вмів. Бо у нас в домі миші в иті часи бігали серед білого дня по дивану. А тільки принесли Мейсона, - вони кудись щезли. Навіки.

Дуже часто Мейсон 'віджимає' у Хенка будку. Особливо влітку любить днями там спати, залишаючи собаку 'безпритульним' у дворі. Будка утеплена, а значить, зберігає і тепло, і прохолоду. І коли на вулиці спекотно, то там і тінь, і легка прохолода. Чому би котику там і не пожити? 😁
Ніжність Мейсона заробити непросто. Він рідко лащиться і муркотить. А якщо такий настрій і приходить до нашого улюбленця, то триває зовсім недовго і муркотіння у нього дуже тихеньке. Але це не змінює сили нашої взаємної любові.

А ще Мейсон любить допомагати мені по кухні. Ну як 'допомагати'... Лазити перевіряти, чи я бува щось смачненьке не забула заховати у холодильник. Щоб не зіпсувалося. 🤣

Отакий наш коханий котик Мейсон. З роками він навчив нас навіть розрізняти свій психологічний стан. Як? - Та дуже просто: якщо ми нервуємо і злимся на кота, значить, у нас є проблеми і потрібно прибрати їх причину, щоб заспокоїтися.
Кіт - це домашній затишок і душевний спокій. Не уявляю, як люди живуть без цих пухнастиків.