З іншого боку

Привіт! На вечерю у мене величезна тарілка лінивих вартеників зі сметаною. Не надто дієтично, та смачно. А на завершення — дві чашки кави. Смакота!

Як забагато часу вони витрачають на купівлю товарів. Враження таке, неначе жити планують вічно. Колір кросівок, смужки чи картинка на майці, напис на картузі... Це все надважливо й гарантовано підкреслює вашу індивідуальність, а ще більше — IQ.

Втрачаючи людські якості вони перетворилися на добровільних рабів, що потонули в ілюзії вибору. Ну а останнього, як ми знаємо, немає.

Жалюгідна метушня комаш з протезами замість мізків, а може й душ. Ніякої ненависті й злості, просто факт. Факт того, як хтось затикає дірку власної нікчемності чимоось таким же нікчемним та непотрібним. Чому? Тому що боягузи. Відсутня сміливість признатися навіть самому собі в простій та очевидній істині.

Всім добра!

On the other hand

Hello! For dinner I have a huge plate of lazy varteniki with sour cream. Not very dietetic, but tasty. And to finish - two cups of coffee. Yummy!

How much time they spend on buying goods. The impression is as if they plan to live forever. The color of sneakers, stripes or a picture on a T-shirt, an inscription on a cap... All this is extremely important and guaranteed to emphasize your individuality, and even more so - IQ.

Losing human qualities, they turned into voluntary slaves, drowning in the illusion of choice. Well, the latter, as we know, does not exist.

A pitiful mess of insects with prostheses instead of brains, and maybe souls. No hatred or anger, just a fact. The fact of someone plugging the hole of their own worthlessness with something equally worthless and unnecessary. Why? Because they are cowards. There is no courage to admit even to oneself the simple and obvious truth.

Good luck to all!