Побут без індивідумів

Привіт! На вечерю кава! А щоб не бурчав живіт — пару смачних домашніх бутербродів. Такі собі закуски, немов святкові бутерброди. Чому святкові? Бо з червоною рибою, а її сприймаю, як святкову страву.

Життя в соціуму без соціуму. Таке теж можливо, хоча й може здаватися нереальним. Якщо ви компанійська людина та годинами любите розмовляти “ні про що”, тобто створювати шум, то вам це й не потрібно. А мені ось потрібно.

З винятковими людьми спілкуюся, але по справах, обєктивно, швидко. Одним словом — корисно. Для усіх інших — маніпуляція вічливості.

Ця нехитра маніпуляція популярна не лише в мене, звичайно. Й, до речі, вона проста, як цей світ. Формальний етикет, відсутність жестів, міміки, емоцій. Знищення розмови на самому початку, звичайно, з допомогою максимально можливого етикету. І знову одне слово — дистанція.

Мені так зручно. Взагалі-то, достатньо зарекомендувати себе з такого боку й далі вже нічого не потрібно робити. Невеселий побут перетворюється на закрите життя. Але це актуально лише тоді, коли ваш колектив занадто “деревяний”, а буває це досить часто. Та й не для усіх підійде такий стиль життя.

Всім добра!

Life without individuals

Hello! Coffee for dinner! And so that the stomach does not grumble - a couple of delicious homemade sandwiches. Such snacks, like holiday sandwiches. Why holiday? Because with red fish, and I perceive it as a holiday dish.

Life in society without society. This is also possible, although it may seem unrealistic. If you are a sociable person and like to talk for hours "about nothing", that is, create noise, then you do not need it. But I need it.

I communicate with exceptional people, but on business, objectively, quickly. In a word - useful. For everyone else - the manipulation of politeness.

This simple manipulation is popular not only with me, of course. And, by the way, it is simple, like this world. Formal etiquette, the absence of gestures, facial expressions, emotions. The destruction of the conversation at the very beginning, of course, with the help of the maximum possible etiquette. And again one word - distance.

I am so comfortable. Actually, it is enough to prove yourself from this side and then you don’t need to do anything else. A joyless life turns into a closed life. But this is only relevant when your team is too “wooden”, and this happens quite often. And such a lifestyle is not suitable for everyone.

Good luck to everyone!