Негативний відбір
Привіт! І знову вечір, Hive та, звичайно, кава. А до неї сирні варушки, приготовані власними руками. Смачно, поживно, корисно...
Ви напевно помітили, що на роботу частенько беруть кого попало. Навіть в солідних організаціях кадри змінються часто, добрі спеціалісти залишаються за бортом. Зате всіляки хитруни, підлизи, родичі, друзі, відверті балбеси лишаються надовго, звичайно, при добрій зарплатні та посаді. І справа тут не лише в кумівстві.
Очевидно, що вразовуючи психологічний аспект, не кожен може прижитися в колективі. Але це радше виключення. Є думка, що не надто розумні частіше впевнені в собі, уміють пристосуватися, знають, що варто сказати навіть при першій розмові з роботодавцем. Та й далі вони собі стежку протопчуть, підуть “по головах”, допоки не дійдуть до посади, де перетворяться на непотрібного керівника чи навіть шкідливого.
Спеціалсти дорогі, а знайти кого-небудь обійдеться роботодавцю значно дешевше. Та й нерідко розумні конкуренти нікому не потрібні. Необхідний просто працівник: слухняний, невибагливий, не надто розумний, зручний одним словом.
Є ще цікавий принцип Ділберта. Хоча він схожий на жарт, ви на 100% знаєте про що мова. Отже, до керівництва часто попадають люди саме тому, щоб завдавати менше шкоди безпосередньо на виробництві. Я сотні разів це бачив на власні очі! Коли повна нездара за короткий проміжок часу вибивається в кервники. І все це буває навіть без хабарів та кумовства. Сатирична теорія працює на усі сто відсотків!
Всім добра!
Negative selection
Hello! And again evening, Hive and, of course, coffee. And with it cheese varushki, prepared by own hands. Tasty, nutritious, useful...
You have probably noticed that they often hire just anyone. Even in reputable organizations, personnel changes often, good specialists are left behind. But all sorts of sly people, sycophants, relatives, friends, outright fools stay for a long time, of course, with a good salary and position. And it's not just about nepotism.
Obviously, striking the psychological aspect, not everyone can get used to the team. But this is rather the exception. There is an opinion that not very smart people are more often self-confident, know how to adapt, know what to say even during the first conversation with the employer. And they will continue to blaze their own trail, go “over their heads” until they reach a position where they will turn into an unnecessary or even harmful manager.
Specialists are expensive, and finding someone will cost the employer much less. And often no one needs smart competitors. What is needed is just an employee: obedient, unpretentious, not too smart, convenient in a word.
There is also an interesting Dilbert principle. Although it looks like a joke, you 100% know what I am talking about. So, people often get into management precisely to cause less damage directly at work. I have seen it hundreds of times with my own eyes! When a complete failure in a short period of time breaks out into managers. And all this happens even without bribes and nepotism. Satirical theory works one hundred percent!
Good luck to everyone!