The Shadow as an "Anchor" for the Soul./Тінь як "якір" для душі. (En/Ua)

​Hi everyone. Even though I went to the concert on Monday, the emotions are still swirling inside me. I was especially moved by Alexander’s soulful, almost ethereal violin performance.
​Today, I want to talk about a violinist’s shadow. Usually, a shadow shows us the darker side of things. Every person has their darkness, but it also proves that there is light. Today, however, I want to tell you about a different kind of shadow. I witnessed an astral shadow during that violin performance.

​What do you think performers think about while they are on stage? Is it the reward, their family, or simply the next note? To find the answer, I always put myself in their shoes. When I am struck by profound inspiration, I enter another world; my soul rises above my body. I feel pure ecstasy and joy. I believe it is the same for performers. When Alexander picked up his violin and felt that first spark of bliss, he reached a state of ultimate fulfillment.

​In those moments, his soul rises above the world, and it is his shadow that anchors his body to the ground. The shadow mimics every movement of his hands, the violin, and the bow, yet it cannot feel emotion. The shadow has its own vital function: to ensure that after the concert, the violinist’s soul doesn't dissolve into the fading echoes of the music, but is brought back into his earthly body.
​The shadow is not "darkness"—it is the body’s memory.

Translated and adapted by Gemin.

Привіт усім. Ще в понеділок я відвідувала концерт, а емоції продовжують вирувати в мені. Особливо мені сподобалося віртуальне виконання скрипаля Олександра.
Моя розповідь сьогодні про тінь скрипаля. Зазвичай тінь нам показує, що є темна сутність в будь-чого. Людина має свою темну сторону, але це також пояснює, що є й світло. Але сьогодні я розповім про іншу тінь. Я побачила астральну тінь під час виконання музичного твору на скрипці.
От як ви вважаєте, про що думають виконавці під час виступу? Про винагороду, про родину, про те, яка наступна нота? Щоб відповісти на ці питання , Я завжди ставлю себе на його місце. Коли в мене надзвичайне натхнення, то я входжу наче в інший світ, а моя душа піднімається над тілом. Я відчуваю екстаз і радість. Я думаю , що у виконавців так само. Олександр взявши одного дня скрипку, і відчувши блаженство під час виконання, отримує надзвичайне задоволення. Його душа піднімається над світом, а його тінь наче заземляє його тіло. Тінь повторює рухи рук, скрипку, смичок, але вона не може відчувати емоцій. Тінь має власну функцію, щоб після концерту душа скрипаля не розчинилася у просторі відлуння звуків, а повернути її у земне тіло. Тінь — це не «темрява», а пам'ять тіла.