Підбірка чорно-білих фотографій #152 (A selection of black and white photos #152)

about 1 month ago

UA	EN
Глибока ніч опустилася на світ, розчиняючи всі кольори в єдиній, безмежній чорноті. І лише тут, на самісінькій межі світла і тіні, на білосніжному пелюстку невідомої квітки, застиг він – господар цього крихітного, але такого повного драми світу. Це була муха. Її тіло, вкрите ворсинками, здавалося викарбуваним з темного оніксу. Фасеткові очі відбивали залишки світла, що, можливо, пробивалося крізь шпарину, або віддалені зірки. Кожна лапка, кожен волосок на ній були чітко видно, немов виточені ювеліром. Вона не рухалася. Застигла в цьому кадрі, немов погруддя. Можливо, вона відпочивала після виснажливого дня, який для мухи триває кілька тижнів, але сповнений небезпек і невтомного пошуку. Або, можливо, вона чекала. Чекала ранку, щоб знову злетіти у повітря, щоб знову відчути сонячне тепло на своїх крилах.	Deep night descended upon the world, dissolving all colors in a single, boundless blackness. And only here, on the very edge of light and shadow, on the snow-white petal of an unknown flower, did he freeze - the master of this tiny, but so full of drama world. It was a fly. Its body, covered with villi, seemed carved from dark onyx. Its faceted eyes reflected the remnants of light that, perhaps, broke through a crack, or distant stars. Every paw, every hair on it was clearly visible, as if carved by a jeweler. It did not move. Frozen in this frame, like a bust. Perhaps it was resting after an exhausting day, which for a fly lasts several weeks, but is full of dangers and tireless search. Or, perhaps, it was waiting. Waiting for the morning to fly into the air again, to feel the warmth of the sun on its wings again.

UA	EN
Це не просто фотографія комахи, це портрет працівника, що тимчасово зупинився.	This is not just a photo of an insect, it is a portrait of a temporarily suspended worker.

UA	EN
Глибока, оксамитова темрява поглинула весь простір, створюючи ідеальне тло для єдиної, яскравої зірки – квітки. Кожна пелюстка, немов тонкий промінь світла, розкривається назустріч невидимому джерелу. Вони не ідеально рівні, немов виточені, а мають легкі вигини, що додає їм природної грації. У центрі квітки видніються дрібніші структури, що створюють складний візерунок, запрошуючи поглянути ближче, заглибитися в її таємниці. Ця квітка – символ надії у темряві. Вона не боїться самотності, не боїться бути єдиною яскравою плямою на тлі безмежної ночі. Вона просто існує, сяючи своєю чистою, непорочною красою.	Deep, velvety darkness has swallowed up the entire space, creating a perfect backdrop for a single, bright star – a flower. Each petal, like a thin ray of light, opens towards an invisible source. They are not perfectly smooth, as if carved, but have slight curves, which gives them a natural grace. In the center of the flower, smaller structures are visible, creating a complex pattern, inviting you to take a closer look, delve into its mystery. This flower is a symbol of hope in the darkness. It is not afraid of loneliness, it is not afraid to be the only bright spot against the backdrop of the boundless night. It simply exists, shining with its pure, immaculate beauty.