Комаха #209 (Insecta #209)

8 days ago

UA	EN
Ранкове повітря було густим від ароматів розквітлих квітів і ледь помітного шелесту листя. Сонце тільки-но почало торкатися верхівок дерев, розливаючи по галявині м'яке, золотисте світло. У самому серці цього світла, на пухнастій білій кулі, що випромінювала свіжість та чистоту, вирувало тихе, але безупинне життя. Маленька істота завзято працювала на поверхні квітки. Вона була вкрита дрібними волосинками, а її напівпрозорі крильця мерехтіли в променях світанку. Це була одна з незліченних трудівниць, що щодня виконують свою важливу місію в моєму саду. Вона зосередилася на зборі найціннішого скарбу - золотистого пилку та солодкого нектару, що ховався глибоко у кожній маленькій білій квітці. Її лапки, немов крихітні граблі, обережно збирали дорогоцінний пилок, а потім відправляли його до спеціальних кошиків на своїх ніжках. Ця квітка, на якій вона працювала, була справжнім містом для дрібних створінь. Білі, ще не повністю розкриті бутони оточували її з усіх боків, обіцяючи невичерпні джерела поживи. Легкий вітерець колихав стебло, але комаха міцно трималася, не звертаючи уваги на нього.	The morning air was thick with the scents of blooming flowers and the faint rustle of leaves. The sun had just begun to touch the treetops, casting a soft, golden light over the lawn. In the very heart of this light, on a fluffy white ball that radiated freshness and purity, a quiet but ceaseless life raged. A small creature was working diligently on the surface of the flower. It was covered with fine hairs, and its translucent wings shimmered in the rays of dawn. It was one of the countless workers who daily fulfill their important mission in my garden. She focused on collecting the most valuable treasure - golden pollen and sweet nectar, hidden deep in each small white flower. Her paws, like tiny rakes, carefully collected the precious pollen, and then sent it to special baskets on her legs. The flower she was working on was a veritable city for tiny creatures. White, not yet fully opened buds surrounded her on all sides, promising an inexhaustible source of food. A light breeze swayed the stem, but the insect held on tightly, paying no attention to it.