How Textiles Made the World, або Роздуми навколо книги "Тканина цивілізації" Вірджинії Пострел

Привіт, друзі.
Що читаєте зараз? Я глибоко занурилася в книгу про текстиль, яку придбала ще влітку, але захоплива подорож її сторінками розпочалася відносно нещодавно. Позаяк трапляється так, що навіть книзі потрібні особливі умови і певний момент, аби розпочати її читання. Зрештою, не поспішати у читанні, насолоджуючись розділом з дня у день, — для мене окреме щастя.

Ukrainian hardcover edition of the book 'The Fabric of Civilization: How Textiles Made the World' by Virginia Postrel, Fabula Publishing House, Kharkiv, 2024. I'm reading it now.

Мотивацією для читання книги «Тканина цивілізації. Як текстиль створив світ» американської письменниці Вірджинії Пострел у моєму випадку став надихаючий допис моєї знайомої, яка займається ткацтвом, і власноруч фарбує вовняні нитки для своїх майбутніх виробів відварами й настоянками на основі трав, квітів, деревної кори тощо. Адже кожен колір — це відбиток пори року. Ніколи про це не замислювалися? Я — ні, допоки у ковідні часи не почала активно стежити за блогом PoLe textiles.

Wool dyed with American pokeweed (Phytolacca americana L.). Without exposure to ultraviolet light, the dye is preserved perfectly and does not change colour/ Вовна, пофарбована лаконосом американським. Без впливу ультрафіолету барвник зберігається чудово і не змінює колір.
image credit

Власне, на написання цього допису мене спонукав розділ «Барвник» із вищезгаданої книги про текстиль. Про те, що я вивчаю колір і застосовую його в дизайні інтер'єру, я вже неодноразово писала. Але щоразу хочеться додати щось нове.

Traditional Moroccan Textile
image credit

Уявіть, що сировиною для барвника майбутньої тканини можуть бути не лише рослини, а й навіть молюски та комахи. Як-от червець, він же кошеніль (латиною Dactylopius coccus), який живиться соками рослин. Ще з давніх давен із кошенілі виготовляють барвник пурпурового кольору (темно-червоний або яскраво-червоний колір з фіолетовим відтінком), що має назву кармін.

Beautiful cochineal colour scheme / Красива колірна кашенільна гама
image credit

У світі існує три види кошенілі: вірменський, мексиканський і польський. Але найякіснішу і найдорожчу фарбу завжди отримували із вірменської кошенілі. Цей пігмент насиченого пурпурового відтінку мав назву «вордан кармір» і широко використовувався в текстильній промисловості насамперед для фарбування ниток та пряжі, з яких своєю чергою виготовляли тканини та килими. Джерела стверджують, що в епоху Ренесансу «вордан кармір» використовували у своїй творчості такі художники-титани, як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело та Рембрандт, позаяк високо цінували виняткові якості цього пігменту.

image credit

Ви знали, що не на всіх тканинах один і той самий пігмент матиме яскравий та стійкий колір? Скажімо, на відміну від вовни та шовку бавовна в цьому плані більш вибаглива. Маючи вдома картини, виконанні у техніці викладання візерунків та певних символів з натуральної фарбованої нитки, я розмістила їх на стінах таким чином, аби на них не потрапляли прямі сонячні промені. Загалом це дає змогу уникнути вигорання кольору на будь-якій поверхні.

image credit

Я могла б ще багато тут розповісти і про колір, і про тканини, з якими люблю працювати, і про те, з чого їх виготовляють. Як, власне, і про саме ткацтво, яке людство вигадало ще до н.е., і яке значно пізніше, завдяки своїй глибокій математичності, лягло в основу створення сучасного комп'ютера. Бо ткане полотно — це один із найдавніших алгоритмів людства, своєрідно втілений код. Але більше жодних спойлерів, ліпше візьміть до рук книгу.

The original edition of the book 'The Fabric of Civilization: How Textiles Made the World' by Virginia Postrel, Basic Books, 2020
image credit

І якщо наразі ви у пошуках чогось по-справжньому захопливого й пізнавального в жанрі нонфікшн, де поєдналися наука, мистецтво, бізнес і археологія, видання «Тканина цивілізації. Як текстиль створив світ» Вірджинії Пострел у бездоганному українському перекладі Ольги Тільної стане ідеальним вибором. Тут у легкій, цікавій і доступній формі викладено історію про те, як ми, «безволосі мавпи, еволюціонували разом із нашою тканиною», і яка тепер з нами щодня та всюди, а ми про це вже навіть не замислюємося. А ще авторка переконливо доводить, як тисячолітня потреба людства у тканинах «стала рушієм технологій, підприємництва, політики та культури». Книга весела й ерудована водночас. Тому дуже рекомендую.

Дякую за увагу. Продуктивного всім дня.