Таємнича незнайомка

На тихих нічних вулицях міста, що потопали у тумані чи блищали від дощових крапель, іноді з’являлася загадкова рудоволоса жінка. Її образ був незабутнім: довге волосся, яке здавалось сяяло під світлом ліхтарів, і постійна зміна вбрання. Одного разу її бачили у простій білій сукні, яка хвилювалася при кожному подиху нічного вітру. Іншого разу вона з’являлася у темно-синій сукні, що гармоніювала з глибоким небом, або вишуканому кімоно, яке надавало їй загадкової витонченості.

Погода не мала для неї значення. Її бачили під холодним місячним сяйвом, під хмарами, що загрожували зливами, або навіть у розпал дощу, коли вулиці здавалися сповненими живих віддзеркалень. Вона рухалася спокійно, з невловимою метою, яка бентежила уяву тих, хто мав сміливість спостерігати.

Завжди здавалося, що вона щось шукає. Її погляд, наповнений прихованою тугою, ніби проникав у саму суть міста, шукаючи там щось невидиме. Люди, які стали свідками її появи, не знали, що думати. Хтось казав, що це дух, прив’язаний до цього місця через невідоме горе. Інші були переконані, що це людина, яка загубилася між часом і простором, або мандрівниця, що шукає свій шлях.

Жоден з тих, хто бачив її, не наважився підійти чи заговорити. І хоч її образ розчинявся у тиші ночі, він залишав глибокий слід у серцях. Це була не просто загадкова жінка, а символ незрозумілого пошуку, туги за чимось втраченим, яка стала частиною легенд міста. Її історія, мов шепіт, досі живе серед тих, хто піднімає голову, щоб вдивлятися у ніч.

Зображення згенеровані за допомогою нейронної мережі Leonardo.AI