Мрії на папері

Оксана завжди любила джинси. Світлі, класичні, з легкою потертістю або добряче рвані — що більше ниток втрачав денім, то більше їй це подобалося. Вона любила стиль коледж: зручний, трохи бунтарський, з ноткою романтики. Але ще більше вона любила мріяти про подорожі.

В її уяві було безліч міст — Прага, Париж, маленькі італійські містечка, де вузенькі бруковані вулички ведуть поміж старовинних будівель. Вона уявляла себе там: улюблені джинси, зношений сірий худі, приталена чорна шкіряна куртка. На плечі — невеличкий коричневий рюкзак. Вона йде повільно, вдивляючись у деталі фасадів, прислухаючись до шелесту старих віконниць, до розмов у кав’ярнях, що лунають крізь відчинені двері.

Оксана не просто мріяла — вона втілювала мрії в малюнках. Маленький блокнот, завжди захований у її рюкзаку, був наповнений скетчами уявних подорожей. Там були малюнки мостів над тихими каналами, шпилів готичних соборів, вивісок затишних кав’ярень. Вона малювала, додаючи деталі, які, можливо, колись побачить на власні очі.

І ось одного дня вона купила квиток. Прага. Її перша мрія.

Вона йшла вулицями цього міста саме так, як уявляла. М’яке світло ліхтарів, пастельні барви вечірнього неба, запах свіжоспечених трдельників у повітрі. Її довга коса спадала на спину, а в руках вона тримала олівець. Відкривши блокнот, вона знайшла старий малюнок Карлового мосту, зроблений ще тоді, коли вона лише мріяла про це місто.

Тепер вона стояла тут, на тому самому місці.

Вона усміхнулася і почала малювати новий скетч — не просто уявний, а справжній. Її мрія стала реальністю.