Фея води

Люди не знають, що на світанку, коли перші промені сонця пробиваються крізь туман, у квітах прокидається водяна фея. Вона майже невидима – лише мерехтливий силует з крапельок роси, що танцює в повітрі.

Фея підлітає до пелюсток і обережно торкається їх своїми прозорими руками. Від дотику її крил злітають мікроскопічні бризки, наповнюючи ранкове повітря свіжістю. Вона не збирає нектар, як метелики чи бджоли – натомість, вона вдихає аромати квітів, ніби читає їхню історію.

Якщо квітка сумна, виснажена нічною бурею, фея огортає її тонким серпанком вологи, напоюючи життям. Якщо ж вона розквітла на повну силу, водяна фея радіє разом із нею, кружляючи в блискучому танку.

А коли сонце піднімається вище, фея тане в теплі ранку, зникаючи до наступного світанку, щоб знову оберігати квіти та їхні таємниці.