Прогулянка середмістям

Привіт.

Минулого тижня я замовила солодощі онлайн. Ні з того ні з сього захотілося смачненького. Оплатила онлайн, а коли вибирала спосіб доставки, вибрала Укрпошту. Вона ближче до мого дому, ніж Нова Пошта (так, таке буває), тож моя лінь перемогла. На додачу я чомусь поставила галочку "Не передзвонювати".

Наступного дня мені прийшло повідомлення, що моя посилка готова і вже прямує до Києва у відділення 01001, що на вул. Хрещатик, 22. Отакої.

В суботу посилка нарешті доїхала. А Укрпошта це ще та "країна контрастів". Зарплата їхнього очільника вища, ніж у американських топових держпосадовців. Але щодо ситуації на відділеннях чи щодо сайту, то все не настільки добре. На центральному відділенні ще якось більш менш, а трохи далі від Хрещатика ... Принаймні до Нової Пошти їм дуже дуже далеко. Я до того, що переадресувати можливості нема, тому довелося сьогодні вилазити із своєї домашньої бульбашки і їхати за омріяними солодощами в центр. Називається "зекономила час", хотіла поближче, от і маєш.

Зате з'явилась нагода трохи прогулятись центром Києва. Я давно не була на Майдані. Гарна вийшла прогулянка.

На фасаді Укрпошти з'явився ось такий вуличний художник, що малює тризуб.

А скільки тут уже прапорів... Нам конче потрібен свій Пантеон Героїв, меморіальне військове кладовище.

Багато нагадувань про війну. Але загалом, місто продовжує жити своїм життям. Сумує, радіє, любить і ненавидить.

Найголовніше - не забуваймо про наших хлопців, які служать в Силах Оборони. Підтримуйте чим можете, і не вірте популістам, які заполонили, затопили, як лайном, клікбейтними заголовками весь інфопростір. Не буде чуда. Хочеться в нього вірити, я це так розумію. Хочеться сподіватись, що Трамп закінчить війну, як обіцяв (хоч ніхто і не уявляє як, але ж хочеться вірити!). Пам"ятеєте, як Зеленський роздавав передвиборці обіцянки закінчити війну? Упс...

Чудо можемо зробити тільки ми. День за днем маленькими кроками, маленькими донатами і добрими справами. Тільки так ми вистоїмо.

Тримайтесь, і майте гарний день!